+38 (096) 577 49 90

+38 (095) 469 85 75

  • UA

  • EN

  • RU

ОСКАРЖЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯМ ВИРОКУ,  УХВАЛЕНОГО ЗА ВІДСУТНОСТІ ОБВИНУВАЧЕНОГО (IN ABSENTIA)

ОСКАРЖЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯМ ВИРОКУ, УХВАЛЕНОГО ЗА ВІДСУТНОСТІ ОБВИНУВАЧЕНОГО (IN ABSENTIA)

Протягом останніх років увага юристів (адвокатів, суддів, прокурорів, вчених-процесуалістів тощо) та суспільства в цілому прикута до проблематики здійснення за КПК України кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia), що пов’язано з переховуванням великої кількості осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, за межами території України або на території України, яка тимчасового не контролюється офіційними органами влади нашої держави.

У більшості праць з означених питань наголошується на проблемах правового регулювання заочного кримінального провадження та необхідності удосконалення положень КПК України з метою захисту прав та законних інтересів сторони захисту.  Разом з цим, аналіз чинного законодавства України та судової практики свідчить, що мають місце й прогалини в нормативній регламентації здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) щодо сторони обвинувачення, що істотним чином знижує ефективність застосування досліджуваного процесуального інституту.

В п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України вказано, що до загальних засад кримінального провадження, яким має відповідати зміст та форма кримінального провадження, належить змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Окрім того, в п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України до відповідних засад віднесено й забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Варто наголосити на тому, що за ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч. 1 ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов’язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

У відповідності до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1  КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого. Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.

В чинному КПК України відсутнє визначення поняття «судовий розгляд». Водночас в п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України закріплено, що судове провадження – це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами. З наведеного вбачається, що судовий розгляд є складовою частиною (стадією) розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

За ч. 3 ст. 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Отже, КПК України регламентує особливості апеляційного перегляду вироку, який ухвалено за результатами здійснення спеціального судового провадження, за апеляційною скаргою сторони захисту.

Разом з цим, у практичній діяльності мають місце випадки, коли апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції, який ухвалено за результатами здійснення спеціального судового провадження, подає сторона обвинувачення. Наприклад, ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 09 листопада 2016 року в справі №490/6729/16-к суд, розглядаючи кримінальне провадження №22015150000000049 за ч. 1 ст. 258-3 КК України, задовольнив клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у такому кримінальному провадженні.

Вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 16 січня 2018 року суд, розглянувши відповідне кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 323 КПК України, ухвалив виправдувальний вирок. Не погодившись з виправдувальним вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу на підставах та в порядку, визначеному ст.ст. 392-396 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 11 квітня 2018 року в справі №490/6729/16-к суд закінчив підготовку справи до розгляду та призначив апеляційний розгляд за апеляційною скаргою прокурора. В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що  відповідно до вимог ч. 4 ст. 401 КПК України обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді у разі, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища. У зв’язку з тим, що в апеляційній скарзі прокурор порушує питання про погіршення становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне викликати обвинуваченого в судове засідання апеляційного суду. Крім того, відповідно до ст. 323 КПК України, участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне викликати захисника в судове засідання апеляційного суду.

Однак вироком Миколаївського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року в справі №490/6729/16-к суд (кримінальне провадження №22015150000000049 за ч. 1 ст. 258-3 КК України) виправдувальний вирок Центрального районного суду міста Миколаєва від 09 листопада 2016 року було скасовано й постановлено новий (обвинувальний) вирок.

У вироку Миколаївського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року в справі №490/6729/16-к зазначено, що […] Суд апеляційної інстанції також враховує, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Про час та дату всіх судових засідань Стельмах С.О. повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик також публікувались на електронному сайті суду, а також повістки про виклик направлялись за останньою відомою адресою його проживання, але були повернуті на адресу суду. […]. Тобто суд апеляційної інстанції здійснюючи апеляційний перегляд виправдувального вироку суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, де він просив визнати обвинуваченого винним, що свідчить про порушення питання про погіршення становища обвинуваченого, здійснив апеляційний розгляд без участі обвинуваченого застосовуючи спеціальне судове провадження (in absentia).

Водночас згідно ч. 4 ст. 401 КПК України обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов’язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, –  також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

За таких обставин, у випадку оскарження вироку суду за апеляційною скаргою сторони обвинувачення, що обумовлено порушенням питання про погіршення становища обвинуваченого, порівняно з рішенням суду першої інстанції, фактично неможливо провести апеляційний розгляд, оскільки обвинувачений не бере участі у здійсненні спеціального судового провадження (in absentia), а тому й не може бути присутній в суді апеляційної інстанції, а КПК України передбачає можливість здійснення спеціального судового провадження (in absentia) лише під час судового розгляду, тобто в суді першої інстанції.

Наявність відповідних протиріч між положеннями КПК України призводить до того, що в одних випадках суди апеляційної інстанції розглядають апеляційні скарги сторони обвинувачення на вироки суду, які ухвалені за результатами спеціального судового провадження (in absentia), а в інших випадках – викликають в судове засідання обвинуваченого і постійно відкладають апеляційний розгляд справи.

Беручи до уваги наведене, вважаємо за необхідне викласти ч. 4 ст. 401 КПК України у такій редакції: «4. Обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов’язковою його участь, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 цього Кодексу, а обвинувачений, який утримується під вартою, – також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.».

Маленко О.В.

кандидат юридичних наук, адвокат,

керуючий партнер АО «Юридична компанія «ІНТЕРЛЕГУМ»