+38 (096) 577 49 90

+38 (095) 469 85 75

  • UA

  • EN

  • RU

ЗДІЙСНЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ БЕЗ УЧАСТІ ОБВИНУВАЧЕНОГО У ЗВ’ЯЗКУ З ЙОГО ВИДАЛЕННЯМ ІЗ ЗАЛУ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

ЗДІЙСНЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ БЕЗ УЧАСТІ ОБВИНУВАЧЕНОГО У ЗВ’ЯЗКУ З ЙОГО ВИДАЛЕННЯМ ІЗ ЗАЛУ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

Під час судового розгляду кримінального провадження можливі випадки, коли суд може видалити обвинуваченого із залу судового засідання. За ч. 1 ст. 330 КПК України, якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду.

Отже, підставами для видалення обвинуваченого із зали судового засідання є: 1) порушення порядку в залі судового засідання або не підкорення розпорядженням головуючого в судовому засіданні; 2) вчинення відповідних діянь повторно.

В наукових джерелах зазначається, що положення ст. 330 КПК України відчутно наповнені етико-моральним змістом, оскільки ні процесуальний закон, ні інші нормативно-правові акти, чітко не регламентують що ж власне є порушенням порядку під час проведення судового засідання та непідкоренням розпорядженням головуючого, тому в кожному випадку такі діяння мають оцінюватися судом за своїм внутрішнім переконанням.

В юридичній літературі порушення порядку судового засідання пропонується згрупувати за такими ознаками: 1) залежно від характеристики правил поведінки, які порушуються: діяння, які полягають у порушенні вимог КПК України, що визначають правила поведінки для осіб, присутніх у залі суду (порушення процесуального порядку здійснення судочинства); діяння, які полягають у порушенні громадського порядку під час судового засідання (порушення громадського порядку у приміщенні суду); невиконання розпоряджень головуючого у судовому засіданні; 2) залежно від їх впливу на хід судового засідання: діяння, які не перешкоджають розгляду справи в суді, а тому головуючий у судовому засіданні в окремих випадках може дозволити їх не виконувати; діяння, які перешкоджають здійсненню правосуддя, унеможливлюючи реалізацію судом своїх повноважень чи перешкоджаючи реалізації прав та виконанню процесуальних обов’язків іншими учасниками судового провадження. Отже, категорії «порушення порядку в залі судового засідання» та «непідкорення розпорядженням головуючого у судовому засіданні», на думку окремих вчених, співвідносяться як ціле та частина. Ми поділяємо такі міркування й вважаємо, що розпорядження головуючого у судовому засіданні належать до механізму організації порядку ведення судового засідання, а тому при їх ігноруванні, зокрема обвинуваченим, має місце порушення порядку в залі судового засідання. Тобто порядок ведення судового засідання визначається як процесуальними нормами, так і розпорядженнями головуючого, які прийняті в межах, визначених КПК України. Тому пропонуємо викласти перше речення абз. 1 ч. 1 ст. 330 КПК України в наступній редакції: «Якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання, головуючий попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання». 

За ч. 1 ст. 330 КПК України, якщо обвинувачений, який видаляється із залу судового засідання, не представлений захисником, суд зобов’язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту. Наведене свідчить, що законодавець намагався ввести додаткові гарантії захисту прав обвинуваченого, видаленого із зали судового засідання. На відміну від випадку розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку щодо кримінальних проступків, КПК України прямо передбачає обов’язок суду залучити захисника, якщо обвинувачений не був ним представлений, у разі видалення відповідного учасника кримінального провадження із залу судового засідання, що є істотним компенсаторним процесуальним заходом, який спрямований на захист прав та законних інтересів обвинуваченого.

На переконання Б.Л. Ващук, в ст. 52 КПК України перелічені не всі випадки обов’язкової участі захисника у кримінальному провадженні, оскільки на підставі аналізу змісту КПК України можна зробити висновок, що в кримінальному процесі має місце ще принаймні декілька ситуацій, в яких участь захисника є обов’язковою, однак законодавець безпідставно про них не згадує у ст. 52 КПК України. Тому, доцільно доповнити ч. 2 ст. 52 КПК України такими положеннями: «щодо обвинуваченого, який за порушення порядку судового засідання видалений за ухвалою суду з зали судового засідання тимчасово або на весь час судового розгляду, якщо такий обвинувачений не представлений захисником, – з моменту оголошення ухвали про видалення обвинуваченого із зали судового засідання». Ми підтримуємо наведене міркування, адже наявність такої процесуальної норми сприятиме забезпеченню більш високого ступеня захисту прав та законних інтересів обвинуваченого, якого видалено із залу судового засідання.

Окремою гарантією сторони захисту, яка покликана забезпечити дотримання рівності й змагальності сторін кримінального провадження, є обов’язок суду відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту. Відповідний час необхідний як для залучення захисника судом за призначенням у встановленому порядку, так і для ознайомлення захисником з матеріалами кримінального провадження, встановлення контакту з обвинуваченим, формування правової позиції у кримінальному провадженні тощо.

Доцільно закріпити у КПК України положення, згідно з яким передбачити право обвинуваченого повернутися в залу судового засідання до початку судових дебатів. Важливо наголосити, що відповідно до ч. 2 ст. 365 КПК України суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом. За ч. 3 ст. 365 КПК України, ніхто не має права ставити обвинуваченому запитання під час останнього слова. Слід врахувати те, що право на останнє слово є важливою процесуальною гарантією реалізації обвинуваченим свого права на захист. Останнє слово обвинуваченого має істотне значення для правильної оцінки судом особи обвинуваченого. Наведене заслуговує на увагу, однак вважаємо за необхідне надати таке застереження: у разі, якщо обвинувачений знову буде видалений із залу судового засідання з підстав, передбачених КПК України, він позбавляється як виступу в судових дебатах, так і права на останнє слово.

КПК України передбачає можливість видалення обвинуваченого із залу судового засідання тимчасового або на весь час судового розгляду. Недоліком кримінального процесуального закону є те, що на нормативному рівні не визначено з яких обставин слід виходити, визначаючи тривалість видалення обвинуваченого. В деяких джерелах зазначається, що обвинувачений може бути видалений із зали тимчасово на період допиту свідка, якщо він заважає йому давати показання, викрикує свої заперечення. Якщо ж поведінка обвинуваченого не пов’язана з конкретними діями суду, він грубо порушує порядок, заважає суду досліджувати докази, не виконує вказівок головуючого, то його слід видалити на весь час судового розгляду. З урахуванням того, що КПК України не передбачає навіть орієнтовних диференційованих підстав для тимчасового видалення або видалення на весь час судового розгляду обвинуваченого, для зменшення суддівської дискреції та створення належних механізмів захисту прав та законних інтересів обвинуваченого, доцільно викласти друге речення абз. 1 ч. 1 ст. 330 КПК України у такій редакції: «При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово. Якщо після повернення до зали засідання, обвинувачений допустить порушення порядку судового засідання, він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання на весь час судового розгляду».

Таким чином, здійснення судового розгляду кримінального провадження без участі обвинуваченого у зв’язку з його видаленням із залу судового засідання тимчасово або на весь час судового розгляду детально врегульовано нормами КПК України, разом з тим, мають місце недоліки, які знижують ефективність відповідного процесуального інституту та не сприяють належному рівню захисту прав та законних інтересів обвинуваченого, а тому мають бути вирішені, зокрема з урахуванням наведених нами пропозицій.